чорнявенький
ЧОРНЯ́ВЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до чорня́вий.
Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки (Кв.-Осн., II, 1956, 25);
— А цей новий, чорнявенький — не кавказець часом? (Гончар, III, 1959, 34).
Словник української мови (СУМ-11)