чорняк

ЧОРНЯ́К¹, а́, ч., заст.

1. розм. Чорна балотувальна куля, яка означала подачу голосу проти якої-небудь кандидатури.

2. Чернетка.

Він перебілував чорняк дуже чистенько, але на кінці таки не вдержав свого баского пера: забризкав добренько... (І. Нечуй-Левицький);

Пришліть нам що-небудь з своєї теки; не турбуйтесь переписуванням, я все це беру на себе, присилайте чорняк помазаний (М. Коцюбинський).

ЧОРНЯ́К², а́, ч.

Простолюдин.

Всі “чорняки”, як казала Любов Федорівна, сиділи тепер за столами і вважливо розговорювали з собою, а здебільшого про своїх панів (Б. Лепкий).

Значення в інших словниках

1. Чорняк — Чорня́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. чорняк — -а, ч., заст. 1》 розм. Чорна балотувальна куля, яка означала подачу голосу проти якої-небудь кандидатури. 2》 Чернетка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чорняк — ЧЕРНЕ́ТКА, ЧОРНЯ́К заст., БРУЛЬЙО́Н заст. — Попереджаю, що чернетки треба подавати мені разом з зошитом (О. Донченко); Він перебілував чорняк дуже чистенько (І. Нечуй-Левицький); Прошу відіслати рукопис, бо не маю жодного брульйону (І. Франко).  Словник синонімів української мови
4. чорняк — ЧОРНЯ́К, а́, ч., заст. 1. розм. Чорна балотувальна куля, яка означала подачу голосу проти якої-небудь кандидатури. 2. Чернетка. Він перебілував чорняк дуже чистенько, але на кінці таки не вдержав свого баского пера: забризкав добренько… (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах