чорніння
ЧОРНІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. чорни́ти 1, 3.
Внаслідок хімічної реакції між барвником і металом утворюється шар забарвленої хімічної сполуки, що рівномірно вкриває всю поверхню виробу. Так здійснюється воронування заліза і сталі, чорніння міді, забарвлення її в зелений, коричневий та інші кольори (з наук.-попул. літ.).
△ (1) Чорні́ння ви́робів – вплавлення черні (чорної суміші з срібла, міді, свинцю і сірки).
Майстерня виконує ремонт та виготовлення ювелiрних виробiв. ... перснiв усiх типiв чорнiння виробiв iз срiбла закрiплення каменiв в ювелiрних виробах виготовлення обручок (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)