чортихання
ЧОРТИХА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. чортиха́тися.
Комбат, нарешті поговоривши про щось із “Рубіном” (аж до нас чортихання докочувалися), скликав “продовольчий загін” (Є. Доломан);
Цього разу дідове обличчя спотворюється вже не стільки від розчарування, скільки від гніву: “То що ж це таке?!” Далі – [[чортихання]] і добірне матюкання невдахи. “Свої” парубки відтісняють “тата” в натовп (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)