чортихання

ЧОРТИХА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. чортиха́тися.

Комбат, нарешті поговоривши про щось із “Рубіном” (аж до нас чортихання докочувалися), скликав “продовольчий загін” (Є. Доломан);

Цього разу дідове обличчя спотворюється вже не стільки від розчарування, скільки від гніву: “То що ж це таке?!” Далі – [[чортихання]] і добірне матюкання невдахи. “Свої” парубки відтісняють “тата” в натовп (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чортихання — чортиха́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. чортихання — -я, с. Дія за знач. чортихатися. Великий тлумачний словник сучасної мови