чортище

ЧОРТИ́ЩЕ, а, ч.

Збільш. до чорт 1–4.

Тепер, коли нам Бог допоміг доробитися оцеї землі, в яку ми втопили свої роки, свої дні і кровцю свою, коли ми тішилися, що вона перейде у руки наших дітей, і вони як святу ікону рано й увечері цілуватимуть, тепер мало б таке чортище, як Рахіра, топтати ту землю і годуватися нею? (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. чортище — див. чорт  Словник синонімів Вусика
2. чортище — чорти́ще іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. чортище — -а, ч. Збільш. до чорт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чортище — Чортище, -ща м. ув. отъ чорт. КС. 1882. IV. 170.  Словник української мови Грінченка