чортя

ЧОРТЯ́, тя́ти, с.

Зменш. до чорт 1–3.

Вибігло чортя і озирається... (Г. Квітка-Основ'яненко).

Значення в інших словниках

1. чортя — див. чорт  Словник синонімів Вусика
2. чортя — чортя́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. чортя — -яти, с. Зменш. до чорт 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чортя — ЧОРТЕНЯ́ (маленький чорт; жвава, пустотлива дитина тощо), ЧОРТЯ́, БІСЕНЯ́. Далі як пішли понад Лиманом, то й перелічити не можна, що тих чортенят повискакувало з болота (О. Стороженко); Таке ж удане, вродливе чортеня, що й очей не 'дведеш!...  Словник синонімів української мови
5. чортя — ЧОРТЯ́, я́ти, с. Зменш. до чорт 1-3. Вибігло чортя і озирається… (Кв.-Осн., II, 1956, 8).  Словник української мови в 11 томах
6. чортя — Чортя, -тяти с. = чортеня. ЗОЮР. І. 75. Вибігло чортя і озирається. Кв.  Словник української мови Грінченка