чортя
ЧОРТЯ́, тя́ти, с.
Зменш. до чорт 1–3.
Вибігло чортя і озирається... (Г. Квітка-Основ'яненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чортя — див. чорт Словник синонімів Вусика
- чортя — чортя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- чортя — -яти, с. Зменш. до чорт 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- чортя — ЧОРТЕНЯ́ (маленький чорт; жвава, пустотлива дитина тощо), ЧОРТЯ́, БІСЕНЯ́. Далі як пішли понад Лиманом, то й перелічити не можна, що тих чортенят повискакувало з болота (О. Стороженко); Таке ж удане, вродливе чортеня, що й очей не 'дведеш!... Словник синонімів української мови
- чортя — ЧОРТЯ́, я́ти, с. Зменш. до чорт 1-3. Вибігло чортя і озирається… (Кв.-Осн., II, 1956, 8). Словник української мови в 11 томах
- чортя — Чортя, -тяти с. = чортеня. ЗОЮР. І. 75. Вибігло чортя і озирається. Кв. Словник української мови Грінченка