1. Орфографічний словник української мови

чортя

чортя́

іменник середнього роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чортя — див. чорт Словник синонімів Вусика
  2. чортя — ЧОРТЯ́, тя́ти, с. Зменш. до чорт 1–3. Вибігло чортя і озирається... (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
  3. чортя — -яти, с. Зменш. до чорт 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чортя — ЧОРТЕНЯ́ (маленький чорт; жвава, пустотлива дитина тощо), ЧОРТЯ́, БІСЕНЯ́. Далі як пішли понад Лиманом, то й перелічити не можна, що тих чортенят повискакувало з болота (О. Стороженко); Таке ж удане, вродливе чортеня, що й очей не 'дведеш!... Словник синонімів української мови
  5. чортя — ЧОРТЯ́, я́ти, с. Зменш. до чорт 1-3. Вибігло чортя і озирається… (Кв.-Осн., II, 1956, 8). Словник української мови в 11 томах
  6. чортя — Чортя, -тяти с. = чортеня. ЗОЮР. І. 75. Вибігло чортя і озирається. Кв. Словник української мови Грінченка