чотар
ЧОТА́Р, я́, ч., іст.
Командир чоти; взводний.
Молодий чотар в австрійській уніформі, заклопотаний (Я. Качура);
У цей же день загинули ще 9 вояків, і серед них поручник Юліан Ковальський, чотар Семен Снятецький (Сойко) (Є. Шморгун).
Словник української мови (СУМ-20)