чотириконечний
ЧОТИРИКОНЕ́ЧНИЙ, а, е.
Те саме, що чотирикінце́вий.
На цвинтарі задумалася темна церковиця, і Марії чомусь здається, що то стоїть між гробками скорбна черниця, піднісши над головою чотириконечний хрест (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)