чотириконечний —
ЧОТИРИКОНЕ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що чотирикінце́вий. На цвинтарі задумалася темна церковиця, і Марії чомусь здається, що то стоїть між гробками скорбна черниця, піднісши над головою чотириконечний хрест (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах