Словник української мови у 20 томах

чотирикрилий

ЧОТИРИКРИ́ЛИЙ, а, е.

Який має чотири крила (у 8 знач.).

Вони нервово продовжували розмову, час од часу лузаючи мигдалеві горішки та інші сушені зернята, насипані перед кожним у мініатюрні мідяні чотирикрилі тарілочки (Олесь Досвітній).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. чотирикрилий — чотирикри́лий прикметник  Орфографічний словник української мови