чотирикрилий
ЧОТИРИКРИ́ЛИЙ, а, е.
Який має чотири крила (у 8 знач.).
Вони нервово продовжували розмову, час од часу лузаючи мигдалеві горішки та інші сушені зернята, насипані перед кожним у мініатюрні мідяні чотирикрилі тарілочки (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)