чотириполюсник
ЧОТИРИПО́ЛЮСНИК, а, ч.
Частина електричного кола, яка має дві пари виділених затискачів.
У науці і практиці відомі фундаментальні праці вченого [академіка Г.Є Пухова] з теорії чотириполюсників, багатополюсників і складових електричних кіл, параметричних і нелінійних електричних кіл (з наук.-попул. літ.);
Методи та засоби визначення параметрів потенційно нестійких чотириполюсників;
// Схема з двома парами затискачів.
На основі енергетичних співвідношень отримано аналітичні вирази, яким повинні відповідати закони зміни струмів та напруги на реактивних елементах накопичувального чотириполюсника універсального статичного перетворювача (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)