чубаритися
ЧУБА́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок., розм.
Те саме, що чу́битися.
– Пани за царя, за свою власть, народ за свою, і давай чубаритись, воювати (П. Панч);
Два настовбурчені горобці одчайдушно чубарились на гілці за якусь крихітку поживи, а тим часом третій злодійкувато підкрався і вхопив її (І. Стеценко).
Словник української мови (СУМ-20)