1. Словник української мови у 20 томах

чубаритися

ЧУБА́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок., розм.

Те саме, що чу́битися.

– Пани за царя, за свою власть, народ за свою, і давай чубаритись, воювати (П. Панч);

Два настовбурчені горобці одчайдушно чубарились на гілці за якусь крихітку поживи, а тим часом третій злодійкувато підкрався і вхопив її (І. Стеценко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чубаритися — чуба́ритися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. чубаритися — -рюся, -ришся, недок., розм. Те саме, що чубитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чубаритися — БИ́ТИСЯ (бити один одного, влаштовувати бійку), СКУ́БТИСЯ розм., СКУ́БА́ТИСЯ розм.; ТОВКТИ́СЯ розм., ТУ́ЗАТИСЯ розм., ТУЗИ́ТИСЯ рідко (битися, штовхаючись чим-небудь — звичайно кулаками); ЧУ́БИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. чубаритися — ЧУБА́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок., розм. Те саме, що чу́битися.- Пани за царя, за свою власть, народ за свою, і давай чубаритись, воювати (Панч, Гарні хлопці, 1959, 56). Словник української мови в 11 томах