чубатенький
ЧУБА́ТЕНЬКИЙ, а, е.
Пестл. до чуба́тий.
Як була я у батенька, так була чубатенька; а як стала у свекрухи, то й об'їли чуб мухи (Номис);
Вони летять до круглого, мов полумисок, озерця. Навколо нього, над самою водою, взялися за руки чубатенькі верболози та й ведуть навзаводи, мов діти, своє зелене коло (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)