чубатенький

чуба́тенький

[чубате^ин'ки^ей]

м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і

Значення в інших словниках

1. чубатенький — див. чубатий  Словник синонімів Вусика
2. чубатенький — ЧУБА́ТЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до чуба́тий. Як була я у батенька, так була чубатенька; а як стала у свекрухи, то й об'їли чуб мухи (Номис); Вони летять до круглого, мов полумисок, озерця.  Словник української мови у 20 томах
3. чубатенький — чуба́тенький прикметник  Орфографічний словник української мови
4. чубатенький — -а, -е. Пестл. до чубатий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чубатенький — ЧУБА́ТЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до чуба́тий. Як була я у батенька, так була чубатенька; а як стала у свекрухи, то й об’їли чуб мухи (Номис, 1864, № 8996); Вони летять до круглого, мов полумисок, озерця.  Словник української мови в 11 томах
6. чубатенький — Чубатий, -а, -е Хохлатый. Чубатий іде — лихо за собою несе. Ном. № 760. Кури чубаті. Ном. № 7982. чубаті уставки. Уставки съ особаго рода вышивкой. Kolb. І. 48, 49. ум. чубатенький. Ном. № 8996.  Словник української мови Грінченка