чубучок

ЧУБУЧО́К, чка́, ч.

Зменш. до чубу́к¹.

Згадав [Йонька], що люлька без чубука, зморщився. – Треба вирізати чубучок (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. чубучок — чубучо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. чубучок — -чка, ч. Зменш. до чубук.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чубучок — ЧУБУЧО́К, чка́, ч. Зменш. до чубу́к. Згадав [Йонька], що люлька без чубука, зморщився.-Треба вирізати чубучок (Тют., Вир, 1964, 436).  Словник української мови в 11 томах