чубучок

ЧУБУЧО́К, чка́, ч.

Зменш. до чубу́к¹.

Згадав [Йонька], що люлька без чубука, зморщився. – Треба вирізати чубучок (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чубучок — чубучо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. чубучок — -чка, ч. Зменш. до чубук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чубучок — ЧУБУЧО́К, чка́, ч. Зменш. до чубу́к. Згадав [Йонька], що люлька без чубука, зморщився.-Треба вирізати чубучок (Тют., Вир, 1964, 436). Словник української мови в 11 томах