чубучок
ЧУБУЧО́К, чка́, ч.
Зменш. до чубу́к¹.
Згадав [Йонька], що люлька без чубука, зморщився. – Треба вирізати чубучок (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чубучок — чубучо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- чубучок — -чка, ч. Зменш. до чубук. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чубучок — ЧУБУЧО́К, чка́, ч. Зменш. до чубу́к. Згадав [Йонька], що люлька без чубука, зморщився.-Треба вирізати чубучок (Тют., Вир, 1964, 436). Словник української мови в 11 томах