1. Словник української мови в 11 томах

чубучок

ЧУБУЧО́К, чка́, ч. Зменш. до чубу́к.

Згадав [Йонька], що люлька без чубука, зморщився.-Треба вирізати чубучок (Тют., Вир, 1964, 436).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чубучок — ЧУБУЧО́К, чка́, ч. Зменш. до чубу́к¹. Згадав [Йонька], що люлька без чубука, зморщився. – Треба вирізати чубучок (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  2. чубучок — чубучо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. чубучок — -чка, ч. Зменш. до чубук. Великий тлумачний словник сучасної мови