чугаїнка

ЧУГА́ЇНКА, и, ж., діал.

Зменш. до чуга́їна.

Був то молодий, безвусий парубок, міцно збудований, у високій сивій кучмі, короткій чугаїнці і з довгим ціпком (М. Коцюбинський);

На плечах, на сивій чугаїнці білів сніг (О. Кундзич).

Значення в інших словниках

1. чугаїнка — чуга́їнка іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. чугаїнка — -и, ж., діал. Зменш. до чугаїна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чугаїнка — ЧУГА́ЇНКА, и, ж., діал. Зменш. до чуга́їна. Був то молодий, безвусий парубок, міцно збудований, у високій сивій кучмі, короткій чугаїнці і з довгим ціпком (Коцюб., І, 1955, 341); На плечах, на сивій чугаїнці білів сніг (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 349).  Словник української мови в 11 томах