чудернацько

ЧУДЕРНА́ЦЬКО.

Присл. до чудерна́цький 2.

Вони й не скаржились, а все так говорили чудернацько: – Ми боїмось... велике се... багацько тут всього... багацько... (Леся Українка);

Степан спав горілиць .. Губи в нього розтулилися, він чудернацько якось копилив їх, випинав, мовби красувався перед ким-небудь (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. чудернацько — чудерна́цько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. чудернацько — Присл. до чудернацький 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чудернацько — ДИ́ВНО, ЧУ́ДНО, ДИВОВИ́ЖНО, НАВДИВОВИ́ЖУ, ЧУДЕРНА́ЦЬКО (ЧУДЕРНА́ЦЬКИ), НЕЗВИ́ЧНО, НА ДИ́ВО, НА ПРОДИ́ВО розм., ДИВО́ЧНО розм. Мов намальований сіяв (гість), І став велично на порозі, І, уклонившися, вітав Марію тихо. Їй, небозі, Аж дивно, чудно (Т.  Словник синонімів української мови
4. чудернацько — ЧУДЕРНА́ЦЬКО. Присл. до чудерна́цький 2. Вони й не скаржились, а все так говорили чудернацько: — Ми боїмось… велике се… багацько тут всього… багацько… (Л. Укр., І, 1951, 406); Степан спав горілиць..  Словник української мови в 11 томах