Словник української мови у 20 томах

чудо-диво

ЧУ́ДО-ДИ́ВО, чу́да-ди́ва, с.

Підсил. до чу́до 1–3.

Катались ми по Парані [річка в Бразилії] На швидкохідному човні І раптом, що за чудо-диво? На широченній Парані Пливуть замріяно й журливо Вкраїни рідної пісні (Л. Дмитерко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. чудо-диво — Чу́до-ди́во, чу́да-ди́ва  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)