чудо-диво
ЧУ́ДО-ДИ́ВО, чу́да-ди́ва, с.
Підсил. до чу́до 1–3.
Катались ми по Парані [річка в Бразилії] На швидкохідному човні І раптом, що за чудо-диво? На широченній Парані Пливуть замріяно й журливо Вкраїни рідної пісні (Л. Дмитерко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чудо-диво — Чу́до-ди́во, чу́да-ди́ва Правописний словник Голоскевича (1929 р.)