чужомовний

ЧУЖОМО́ВНИЙ, а, е.

Стос. до чужої мови; іномовний, іншомовний.

Поки, збираючи золота й всякого скарбу багато, Із кораблями блукав Менелай між людей чужомовних, Дома тим часом Егіст свій злочин великий замислив: Сина Атрея убив (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

Переклади чужомовних творів, чи то літературних, чи наукових, для кожного народу являються важним [важливим] культурним чинником (І. Франко);

Що тепер жодна літературна мова не може обійтися без чужомовних слів, навряд чи й треба доводити (В. Самійленко);

Розбурханий чужомовний лемент заповнює вулицю (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. чужомовний — Іншомовний.  Словник синонімів Караванського
2. чужомовний — чужомо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. чужомовний — -а, -е. Стос. до чужої мови; іншомовний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чужомовний — ІНШОМО́ВНИЙ (стосовний інших мов), ЧУЖОМО́ВНИЙ, ІНОМО́ВНИЙ рідше. Я хочу показати, яка то нелегка справа дати іншомовним читачам, читачам інших країн, уявлення про художній твір, написаний на певному місцевому матеріалі (М.  Словник синонімів української мови
5. чужомовний — Чужомо́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. чужомовний — ЧУЖОМО́ВНИЙ, а, е. Стос. до чужої мови; іномовний. Поки, збираючи золота й всякого скарбу багато, Із кораблями блукав Менелай між людей чужомовних, Дома тим часом Егіст свій злочин великий замислив: Сина Атрея убив (Гомер, Одіссея, перекл.  Словник української мови в 11 томах