чужомовний

ЧУЖОМО́ВНИЙ, а, е. Стос. до чужої мови; іномовний.

Поки, збираючи золота й всякого скарбу багато, Із кораблями блукав Менелай між людей чужомовних, Дома тим часом Егіст свій злочин великий замислив: Сина Атрея убив (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 65);

Переклади чужомовних творів, чи то літературних, чи наукових, для кожного народу являються важним культурним чинником (Фр., XVI, 1955, 397);

Що тепер жодна літературна мова не може обійтися без чужомовних слів, навряд чи й треба доводити (Сам., II, 1958, 371);

Розбурханий чужомовний лемент заповнює вулицю (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 16).

Значення в інших словниках

1. чужомовний — Іншомовний.  Словник синонімів Караванського
2. чужомовний — ЧУЖОМО́ВНИЙ, а, е. Стос. до чужої мови; іномовний, іншомовний. Поки, збираючи золота й всякого скарбу багато, Із кораблями блукав Менелай між людей чужомовних, Дома тим часом Егіст свій злочин великий замислив: Сина Атрея убив (Борис Тен, пер. з тв.  Словник української мови у 20 томах
3. чужомовний — чужомо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
4. чужомовний — -а, -е. Стос. до чужої мови; іншомовний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чужомовний — ІНШОМО́ВНИЙ (стосовний інших мов), ЧУЖОМО́ВНИЙ, ІНОМО́ВНИЙ рідше. Я хочу показати, яка то нелегка справа дати іншомовним читачам, читачам інших країн, уявлення про художній твір, написаний на певному місцевому матеріалі (М.  Словник синонімів української мови
6. чужомовний — Чужомо́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)