Словник української мови у 20 томах

чужосторонній

ЧУЖОСТОРО́ННІЙ, я, є, розм.

1. Стос. до чужої сторони, країни, з іншого населеного пункту і т. ін.; іноземний.

Мій жених був хороший такий, господи! Чорнявий, ставний... А він не з нашого села був, геть із чужого .. Дарма, що чужосторонній, та господар був добрий (Марко Вовчок);

[Текля:] Глянь, глянь, якась чужостороння дівка чи молодиця зустрілася з парубками (М. Кропивницький);

Горе було, як попадався чужосторонній чоловік і не пізнавав в старчукові пушкарського отамана. Гірко карав тоді таких Юрішко (Г. Хоткевич).

2. Який не перебуває в тісних родинних зв'язках, у близьких стосунках, далекий від кого-небудь; чужий, сторонній.

* У порівн. – Як умерла [мати], тоді тільки прийшли [Хведір з Горпиною], наче чужосторонні які-небудь, геть одсторонь стояли (Панас Мирний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. чужосторонній — див. чужий  Словник синонімів Вусика
  2. чужосторонній — див. чужоземець, чужак, бродяга  Словник чужослів Павло Штепа
  3. чужосторонній — чужосторо́нній прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  4. чужосторонній — -я, -є, розм. 1》 З чужої сторони, країни, з іншого населеного пункту і т. ін. 2》 Який не перебуває в тісних родинних зв'язках, у близьких стосунках, далекий від кого-небудь; чужий, сторонній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чужосторонній — ІНОЗЕ́МНИЙ (який стосується іншої держави, країни, мови, належний їм), ЧУЖОЗЕ́МНИЙ, ЧУЖИ́Й, ЧУЖИ́НСЬКИЙ, ЧУЖИ́ННИЦЬКИЙ, ЧУЖИ́ННИЙ, ЧУЖОЗЕ́МСЬКИЙ розм., ЧУЖОСТОРО́ННІЙ розм., ЧУЖИНЕ́ЦЬКИЙ розм. Підійшли до Севастополя..  Словник синонімів української мови
  6. чужосторонній — Чужосторо́нній, -ня, -нє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. чужосторонній — ЧУЖОСТОРО́ННІЙ, я, є, розм. 1. З чужої сторони, країни, з іншого населеного пункту і т. ін. Мій жених був хороший такий, господи! Чорнявий, ставний… А він не з нашого села був, геть із чужого..  Словник української мови в 11 томах
  8. чужосторонній — Чужосторонній, -я, -є Чужестранный. Роспитують чужосторонніх людей. МУЕ. І. 114. (Полт.).  Словник української мови Грінченка