чутливо
ЧУТЛИ́ВО.
Присл. до чутли́вий 1–4.
Парубок чутливо прислухався до бренчання [бриньчання] басових струн гітари (О. Копиленко);
Надя усміхається, зводить погляд в глибину високої, блакитної безодні, чутливо насторожується (І. Рябокляч);
Ранком комісію застав [Мухтаров] уже на будівництві. Ніяково вітався й чутливо реагував на найменший відтінок у настроях (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)