чуттєвий
ЧУТТЄ́ВИЙ, а, е.
1. Здійснюваний за допомогою органів чуття.
Розуміння зароджується вже в чуттєвому сприйманні людиною навколишньої дійсності (з наук. літ.);
Чуттєве сприймання музики найтісніше зв'язане з її осмисленням (з наук. літ.);
// рідко. Те саме, що чутли́вий 1.
[Платон:] Пальці хірурга мусять бути такі ж розроблені, гнучкі і чуттєві, як пальці скрипаля чи піаніста (О. Корнійчук);
// Стос. до чуття, пов'язаний із ним; душевний.
Наш чуттєвий світ, звичайно, невіддільний від споконвічного прагнення до щастя і від того, наскільки це прагнення плідне (з наук. літ.).
2. Пов'язаний із задоволенням тілесного потягу.
Чуттєва насолода.
Словник української мови (СУМ-20)