чуттєвий

ЧУТТЄ́ВИЙ, а, е.

1. Здійснюваний за допомогою органів чуття.

Розуміння зароджується вже в чуттєвому сприйманні людиною навколишньої дійсності (з наук. літ.);

Чуттєве сприймання музики найтісніше зв'язане з її осмисленням (з наук. літ.);

// рідко. Те саме, що чутли́вий 1.

[Платон:] Пальці хірурга мусять бути такі ж розроблені, гнучкі і чуттєві, як пальці скрипаля чи піаніста (О. Корнійчук);

// Стос. до чуття, пов'язаний із ним; душевний.

Наш чуттєвий світ, звичайно, невіддільний від споконвічного прагнення до щастя і від того, наскільки це прагнення плідне (з наук. літ.).

2. Пов'язаний із задоволенням тілесного потягу.

Чуттєва насолода.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чуттєвий — Почуттєвий; (світ) психічний, емоційний, душевний; (- втіху) плотський, фізіологічний; (погляд) хтивий, сласний, ласолюбний. Словник синонімів Караванського
  2. чуттєвий — чуттє́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. чуттєвий — -а, -е. 1》 Здійснюваний за допомогою органів чуття. || рідко. Те саме, що чутливий 1). || Стос. до чуття, пов'язаний з ним; душевний. Чуттєвий досвід філос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чуттєвий — ДУХО́ВНИЙ (пов'язаний з розумовим, психічним життям, внутрішнім світом людини), МОРА́ЛЬНИЙ, ВНУ́ТРІШНІЙ, ДУХО́ВИЙ зах.; ДУШЕ́ВНИЙ, ЧУТТЄ́ВИЙ (стосовний психічної діяльності); ПЛАТОНІ́ЧНИЙ (про почуття — позбавлений чуттєвості). Словник синонімів української мови
  5. чуттєвий — Чуттє́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. чуттєвий — ЧУТТЄ́ВИЙ, а, е. 1. Здійснюваний за допомогою органів чуття. Розуміння зароджується вже в чуттєвому сприйманні людиною навколишньої дійсності (Рад. психол. наука.., 1958, 142); Чуттєве сприймання музики найтісніше зв’язане з її осмисленням (Мист. Словник української мови в 11 томах