чуттєвий

ДУХО́ВНИЙ (пов'язаний з розумовим, психічним життям, внутрішнім світом людини), МОРА́ЛЬНИЙ, ВНУ́ТРІШНІЙ, ДУХО́ВИЙ зах.; ДУШЕ́ВНИЙ, ЧУТТЄ́ВИЙ (стосовний психічної діяльності); ПЛАТОНІ́ЧНИЙ (про почуття — позбавлений чуттєвості). Єдина людина, з якою він міг балакати, була мати, і порозуміння між ними йшло не на словах, не в розмовах, а внутрішньою, духовною стороною (Григорій Тютюнник); Праця прикрашає людину, створює моральний запас міцності (В. Логвиненко); Людина стійкої внутрішньої злагоди, Ганна Остапівна й на Марисю впливає заспокійливо (О. Гончар); Страшно дивитися на чоловіка, у котрого за розстроєм організму пішли в розлад усі духові сили (І. Франко); — Що ж вона казала? .. — Ну.. що ви.. Про ваші добрі почуття, про вашу душевну чистоту, благородство.. (Є. Гуцало); Наш чуттєвий світ, звичайно, невіддільний від споконвічного прагнення до щастя (з журналу); Я за тебе, Зоє, рад і вмерти, і любов у мене платонічна (А. Кримський).

ФІЗІОЛОГІ́ЧНИЙ (пов'язаний з фізіологією відносин між чоловіком і жінкою), ФІЗИ́ЧНИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ, ПЛО́ТСЬКИЙ заст.; СТАТЕ́ВИЙ, СЕКСУА́ЛЬНИЙ (пов'язаний з відносинами статей); ЧУТТЄ́ВИЙ (пов'язаний із задоволенням тілесного потягу); ЕРОТИ́ЧНИЙ (пройнятий еротикою). Морально-психологічна і фізіологічна сторони любові існують не поруч, а одна в одній (з журналу); До цього всього треба додати, що автор дуже підчеркує (підкреслює) фізичний бік любові Саніної до Савського (Панас Мирний); А вона й справді закохалася в діда. Хтозна, що то за тяжіння в неї до нього було — плотське чи духовне (Ю. Збанацький); Статева мораль; Сексуальне життя людини; Чуттєва насолода; Еротичні потреби.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чуттєвий — Почуттєвий; (світ) психічний, емоційний, душевний; (- втіху) плотський, фізіологічний; (погляд) хтивий, сласний, ласолюбний. Словник синонімів Караванського
  2. чуттєвий — ЧУТТЄ́ВИЙ, а, е. 1. Здійснюваний за допомогою органів чуття. Розуміння зароджується вже в чуттєвому сприйманні людиною навколишньої дійсності (з наук. літ.); Чуттєве сприймання музики найтісніше зв'язане з її осмисленням (з наук. літ.); // рідко. Словник української мови у 20 томах
  3. чуттєвий — чуттє́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. чуттєвий — -а, -е. 1》 Здійснюваний за допомогою органів чуття. || рідко. Те саме, що чутливий 1). || Стос. до чуття, пов'язаний з ним; душевний. Чуттєвий досвід філос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чуттєвий — Чуттє́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. чуттєвий — ЧУТТЄ́ВИЙ, а, е. 1. Здійснюваний за допомогою органів чуття. Розуміння зароджується вже в чуттєвому сприйманні людиною навколишньої дійсності (Рад. психол. наука.., 1958, 142); Чуттєве сприймання музики найтісніше зв’язане з її осмисленням (Мист. Словник української мови в 11 томах