чуттєвий
ЧУТТЄ́ВИЙ, а, е.
1. Здійснюваний за допомогою органів чуття.
Розуміння зароджується вже в чуттєвому сприйманні людиною навколишньої дійсності (Рад. психол. наука.., 1958, 142);
Чуттєве сприймання музики найтісніше зв’язане з її осмисленням (Мист., 2, 1968, 23);
// рідко. Те саме, що чутли́вий 1.
[Платон:] Пальці хірурга мусять бути такі ж розроблені, гнучкі і чуттєві, як пальці скрипаля чи піаніста (Корн., І, 1955, 99);
// Стос. до чуття, пов’язаний з ним; душевний.
Наш чуттєвий світ, звичайно, невіддільний від споконвічного прагнення до щастя і від того, наскільки це прагнення плідне (Рад. літ-во, 11, 1965, 3).
∆ Чуттє́вий до́свід, філос.— сукупність сприйнять органами чуття, що набувається в процесі взаємодії людини з зовнішньою природою і становить основу всіх наших знань про матеріальний світ.
2. Пов’язаний із задоволенням тілесного потягу.
Чуттєва насолода.
Значення в інших словниках
- чуттєвий — Почуттєвий; (світ) психічний, емоційний, душевний; (- втіху) плотський, фізіологічний; (погляд) хтивий, сласний, ласолюбний. Словник синонімів Караванського
- чуттєвий — ЧУТТЄ́ВИЙ, а, е. 1. Здійснюваний за допомогою органів чуття. Розуміння зароджується вже в чуттєвому сприйманні людиною навколишньої дійсності (з наук. літ.); Чуттєве сприймання музики найтісніше зв'язане з її осмисленням (з наук. літ.); // рідко. Словник української мови у 20 томах
- чуттєвий — чуттє́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- чуттєвий — -а, -е. 1》 Здійснюваний за допомогою органів чуття. || рідко. Те саме, що чутливий 1). || Стос. до чуття, пов'язаний з ним; душевний. Чуттєвий досвід філос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чуттєвий — ДУХО́ВНИЙ (пов'язаний з розумовим, психічним життям, внутрішнім світом людини), МОРА́ЛЬНИЙ, ВНУ́ТРІШНІЙ, ДУХО́ВИЙ зах.; ДУШЕ́ВНИЙ, ЧУТТЄ́ВИЙ (стосовний психічної діяльності); ПЛАТОНІ́ЧНИЙ (про почуття — позбавлений чуттєвості). Словник синонімів української мови
- чуттєвий — Чуттє́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)