чухонці

ЧУХО́НЦІ, ів, мн. (одн. чухо́нець, нця, ч.; чухо́нка, и, ж.), заст., зневажл.

Фіни.

Лука без звички змерз. Він устав раніше за всіх, по-півнячому, і сходив у село до чухонок, попив молока. (із журн.);

* Образно. Повзуть швейцарці черв'яками, Голандці [голландці] квакають в багні, Чухонці лазять мурав'ями, Пізнаєш жида там в свині (І. Котляревський).

Значення в інших словниках

1. чухонці — -ів, мн. (одн. чухонець, -нця, ч.; чухонка, -и, ж.), заст., зневажл. Фіни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. чухонці — ЧУХО́НЦІ, ів, мн. (одн. чухо́нець, нця, ч.; чухо́нка, и, ж.), дорев., зневажл. Фінни.  Словник української мови в 11 томах