чухонці
чухо́нці
-ів, мн. (одн. чухонець, -нця, ч.; чухонка, -и, ж.), заст., зневажл.
Фіни.
Великий тлумачний словник сучасної української мовичухо́нці
-ів, мн. (одн. чухонець, -нця, ч.; чухонка, -и, ж.), заст., зневажл.
Фіни.
Великий тлумачний словник сучасної української мови