чхнути

ЧХНУ́ТИ, чхну, чхнеш, док.

Однокр. до чха́ти 1.

Піднесла [Явдоха] йому під ніс тертого хріну. Він як нюхнув, та й чхнув аж тричі (Г. Квітка-Основ'яненко);

Хмельницький запалив люльку, і хан Магомет-Гірей від того, що дим тютюновий залоскотав у носі, чхнув (Н. Рибак);

Трактор чхнув, здригнувся (з газ.);

Ти б приступив гуляти й там, де добрі люди сумують і плачуть вельми! – Та що ж, пане-брате! Плачеш-плачеш, та й чхнеш! (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. чхнути — чхну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. чхнути — чхну, чхнеш, док. 1》 Однокр. до чхати 1). 2》 на кого – що і без додатка, перен., вульг. Однокр. до чхати 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чхнути — ЧХНУ́ТИ, чхну, чхнеш, док. 1. Однокр. до чха́ти 1. Піднесла [Явдоха] йому під ніс тертого хріну. Він як нюхнув, та й чхнув аж тричі (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
4. чхнути — Чхнути, чхну, чхнеш гл. одн. в. отъ чхати. Чихнуть. Закашляв, чхнув і стрепенувся. Котл. Ен.  Словник української мови Грінченка