чіткість
ЧІ́ТКІСТЬ, кості, ж.
Властивість за знач. чітки́й.
Військові кораблі, даленіючи, втрачали чіткість обрисів, зливалися кольором з морськими хвилями (Л. Дмитерко);
Чіткість, виразність вимови потрібні й тоді, коли акторові доводиться промовляти на сцені пошепки (з мемуарної літ.);
Вечірко, не помічаючи вбраної по-святковому, жадаючої розваг Ілонки, звертається мимо неї безпосередньо до Лошакова. Щось наказує сержантові, коротко, з сухуватою чіткістю (О. Гончар);
Стиснувши зуби, мовчки, з неймовірною чіткістю виконували моряки команду, розуміючи, що від цього залежить їх [їхнє] життя (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)