шайба
ША́ЙБА, и, ж.
1. Прокладка під гайку або головку гвинта, яка має форму плоского кільця.
Проводи в коробках найкраще з'єднувати між собою гвинтовими затискачами з двома шайбами, між якими затискують зачищені кінці проводів, загнуті петелькою (з навч. літ.);
// Будь-яка прокладка такої форми.
Щоб уберегти руки від пошкоджень, на початку навчання рекомендують надягати на зубило запобіжну гумову шайбу (з навч. літ.).
2. спорт. Диск із гуми або пластмаси для гри в хокей.
Шайба здавалася якоюсь маленькою примхливою істотою, яка не бажала підкорятися динамівським ключкам (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)