шайба
ША́ЙБА, и, ж.
1. Прокладка під гайку або головку гвинта, яка має форму плоского кільця.
Проводи в коробках найкраще з’єднувати між собою гвинтовими затискачами з двома шайбами, між якими затискують зачищені кінці проводів, загнуті петелькою (Монтаж і ремонт.., 1956, 147);
// Будь-яка прокладка такої форми.
Щоб уберегти руки від пошкоджень, на початку навчання рекомендується надівати на зубило запобіжну гумову шайбу (Практ. з машинозн., 1957, 52).
2. спорт. Диск з гуми або пластмаси для гри в хокей.
Шайба здавалася якоюсь маленькою примхливою істотою, яка не бажала підкорятися динамівським ключкам (Веч. Київ, 18.I 1966, 3).
∆ Хоке́й з ша́йбою — спортивна командна гра на льодовому майданчику, в якій використовують такий диск.
Років десять тому на Україні в хокей з шайбою майже не грали. Тепер ця.. спортивна гра.. набула.. великої популярності (Веч. Київ, 15.I 1960, 4).
Словник української мови (СУМ-11)