1. Словник української мови в 11 томах

шайба

ША́ЙБА, и, ж.

1. Прокладка під гайку або головку гвинта, яка має форму плоского кільця.

Проводи в коробках найкраще з’єднувати між собою гвинтовими затискачами з двома шайбами, між якими затискують зачищені кінці проводів, загнуті петелькою (Монтаж і ремонт.., 1956, 147);

// Будь-яка прокладка такої форми.

Щоб уберегти руки від пошкоджень, на початку навчання рекомендується надівати на зубило запобіжну гумову шайбу (Практ. з машинозн., 1957, 52).

2. спорт. Диск з гуми або пластмаси для гри в хокей.

Шайба здавалася якоюсь маленькою примхливою істотою, яка не бажала підкорятися динамівським ключкам (Веч. Київ, 18.I 1966, 3).

∆ Хоке́й з ша́йбою — спортивна командна гра на льодовому майданчику, в якій використовують такий диск.

Років десять тому на Україні в хокей з шайбою майже не грали. Тепер ця.. спортивна гра.. набула.. великої популярності (Веч. Київ, 15.I 1960, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шайба — [шайба] -бие, д. і м. -б'і Орфоепічний словник української мови
  2. шайба — Витка Словник чужослів Павло Штепа
  3. шайба — ША́ЙБА, и, ж. 1. Прокладка під гайку або головку гвинта, яка має форму плоского кільця. Проводи в коробках найкраще з'єднувати між собою гвинтовими затискачами з двома шайбами, між якими затискують зачищені кінці проводів, загнуті петелькою (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. шайба — ша́йба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. шайба — ша́йба вул. мішень для стрільби (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. шайба — И, ж. Перстень. Діма ніяк не маже скинути з пальця мужика шайбу... Врешті він стягує з нього золоту печатку (А. Дністровий). * гайка, голда. Словник сучасного українського сленгу
  7. шайба — (-и) ж. 1. крим., мол. Великий перстень. Діксі затряс кистю, оздобленою золотими шайбами (О. Ульяненко, Рецидив). БСРЖ, 630. 2. мол. Чоловік високого зросту, кремезної статури. <...> це, треба зізнатися, був справжнісінький шайба... Словник жарґонної лексики української мови
  8. шайба — -и, ж. 1》 Прокладка під гайку або головку гвинта, яка має форму плоского кільця. || Будь-яка прокладка такої форми. 2》 спорт. Диск з гуми або пластмаси для гри в хокей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. шайба — ша́йба (нім. Scheibe – кільце, диск) 1. Металеве кільце або пластинка з отвором, що їх закладають під гайку або головку болта. 2. Гумовий диск для гри в хокей. Словник іншомовних слів Мельничука