шажок

ШАЖО́К, жка́, ч., заст. Пестл. до шаг.

Бабуся й протягла йому шажка у руку (Мирний, І, 1954, 69);

Один гукнув: — Ану, панове, по шажку! — і підставив кашкет. І посипались гроші, та не шагами, а гривнями (Свидн., Люборацькі, 1955, 161).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шажок — ШАЖО́К, жка́, ч., заст. Пестл. до шаг. Бабуся й протягла йому шажка у руку (Панас Мирний); Один гукнув: – Ану, панове, по шажку! – і підставив кашкет. І посипались гроші, та не шагами, а гривнями (А. Свидницький). Словник української мови у 20 томах
  2. шажок — шажо́к іменник чоловічого роду від: 'шаг' — дрібна монета іст. Орфографічний словник української мови
  3. шажок — -жка, ч., заст. Пестл. до шаг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шажок — Шажок, -жка м. ум. отъ шаг. Словник української мови Грінченка