шажок
ШАЖО́К, жка́, ч., заст. Пестл. до шаг.
Бабуся й протягла йому шажка у руку (Мирний, І, 1954, 69);
Один гукнув: — Ану, панове, по шажку! — і підставив кашкет. І посипались гроші, та не шагами, а гривнями (Свидн., Люборацькі, 1955, 161).
Словник української мови (СУМ-11)