шалапутство
ШАЛАПУ́ТСТВО, а, с., розм.
Легковажна поведінка, несерйозні вчинки;
// Те саме, що пу́стощі.
Завзяті молодики-підмайстри підпалили ще й барильце з шевським варом – не так для освітлення, як з юнацького шалапутства (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)