шалапутство
ШАЛАПУ́ТСТВО, а, с., розм. Легковажна поведінка, несерйозні вчинки;
// Те саме, що пу́стощі.
Завзяті молодики-підмайстри підпалили ще й барильце з шевським варом — не так для освітлення, як з юнацького шалапутства (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 72).
Словник української мови (СУМ-11)