шалапутник

ШАЛАПУ́ТНИК, а, ч., розм. Те саме, що шалапу́т 1.

Між школярськими голосами лунає сердитий крик старого Богуша.— В церков! В церков, шалапутники! В церков, буяни! (Вас., II, 1959, 121).

Значення в інших словниках

1. шалапутник — див. бешкетник  Словник синонімів Вусика
2. шалапутник — ШАЛАПУ́ТНИК, а, ч., розм. Те саме, що шалапу́т 1. Між школярськими голосами лунає сердитий крик старого Богуша. – В церков! В церков, шалапутники! В церков, буяни! (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
3. шалапутник — шалапу́тник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
4. шалапутник — -а, ч., розм. Те саме, що шалапут 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шалапутник — ЛЕГКОВА́ЖНИЙ ім. (несерйозний чоловік), ЛЕГКОДУ́Х, ВІТРОГІ́Н (ВІТРОГО́Н) зневажл., ЖЕ́ВЖИК зневажл., ВЕРТИ́ХВІСТ зневажл., ШЕЛИ́ХВІСТ зневажл., МАРТОПЛЯ́С зневажл., СВИСТУ́Н зневажл., ШАЛАПУ́Т зневажл., ШАЛАПУ́ТНИК зневажл., ЦВИ́НДРИК діал.  Словник синонімів української мови