1. Словник української мови в 11 томах

шалапутник

ШАЛАПУ́ТНИК, а, ч., розм. Те саме, що шалапу́т 1.

Між школярськими голосами лунає сердитий крик старого Богуша.— В церков! В церков, шалапутники! В церков, буяни! (Вас., II, 1959, 121).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шалапутник — див. бешкетник Словник синонімів Вусика
  2. шалапутник — ШАЛАПУ́ТНИК, а, ч., розм. Те саме, що шалапу́т 1. Між школярськими голосами лунає сердитий крик старого Богуша. – В церков! В церков, шалапутники! В церков, буяни! (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  3. шалапутник — шалапу́тник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  4. шалапутник — -а, ч., розм. Те саме, що шалапут 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шалапутник — ЛЕГКОВА́ЖНИЙ ім. (несерйозний чоловік), ЛЕГКОДУ́Х, ВІТРОГІ́Н (ВІТРОГО́Н) зневажл., ЖЕ́ВЖИК зневажл., ВЕРТИ́ХВІСТ зневажл., ШЕЛИ́ХВІСТ зневажл., МАРТОПЛЯ́С зневажл., СВИСТУ́Н зневажл., ШАЛАПУ́Т зневажл., ШАЛАПУ́ТНИК зневажл., ЦВИ́НДРИК діал. Словник синонімів української мови