шалапутство

ШАЛАПУ́ТСТВО, а, с., розм. Легковажна поведінка, несерйозні вчинки;

// Те саме, що пу́стощі.

Завзяті молодики-підмайстри підпалили ще й барильце з шевським варом — не так для освітлення, як з юнацького шалапутства (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 72).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шалапутство — ШАЛАПУ́ТСТВО, а, с., розм. Легковажна поведінка, несерйозні вчинки; // Те саме, що пу́стощі. Завзяті молодики-підмайстри підпалили ще й барильце з шевським варом – не так для освітлення, як з юнацького шалапутства (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  2. шалапутство — шалапу́тство іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. шалапутство — -а, с., розм. Легковажна поведінка, несерйозні вчинки. || Те саме, що пустощі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шалапутство — ПУ́СТОЩІ мн. (вчинок, вчинки для розваги, веселощів), БА́ЛОЩІ мн., ЖИРУВА́ННЯ підсил., БАЛОВСТВО́ розм., ДУР розм., ШАЛАПУ́ТСТВО розм., ПУСТО́ТА заст. Останнім часом усі пустощі й витівки товариша стали Юркові нецікавими (О. Словник синонімів української мови
  5. шалапутство — Шалапу́тство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. шалапутство — Шалапутство, -ва с. 1) Легкомысленность, сумасбродство. 2) Раціоналистическая секта, отрицающая церковную іерархію и обряды. Словник української мови Грінченка