шалаш

ШАЛА́Ш, а́, ч., діал., рідко

1. Те саме, що ха́та.

Родючий баштан жовтіє динями, зеленіє кавунами і усяким овощем – робить люд і купчиться коло шалаша хазяйського (Марко Вовчок).

2. Те саме, що курі́нь.

Михайло Іванович розповідав мені й Миті про захоплюючі свої ловецькі пригоди на Уралі, про полювання “із шалаша” на тетерюків, про глухарні “токи” про ведмедя, якого застрелив він колись “на берлозі” (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. шалаш — Буда, будочка, кирган, комарник, котара, кужделеба, кукурінь, курінець, куява, халабуда, халабудка, чатрата, ятка, яточка, див. хижина  Словник чужослів Павло Штепа
2. шалаш — Шалаш, -ша м. = хата. Шух. I. 88.  Словник української мови Грінченка