шамкотіти
ШАМКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок.
Підсил. до ша́мкати¹.
Христя озирнулася – Оришка стояла перед Колісником, розмахувала руками, шамкотіла своїм беззубим ротом, зла та люта (Панас Мирний);
– Ти вже не придивляйся, по-старечому я, по-своєму, все шамкочу та шамкочу! (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)