шамкотіти
ШАМКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до ша́мкати¹.
Христя озирнулася — Оришка стояла перед Колісником, розмахувала руками, шамкотіла своїм беззубим ротом, зла та люта (Мирний, III, 1954, 311);
— Ти вже не придивляйся, по-старечому я, по-своєму, все шамкочу та шамкочу! (Скл., Карпати, II, 1954, 126).
Словник української мови (СУМ-11)